11 серпня 2003 - 9 грудня 2008 рр. - участь Національного контингенту Збройних Сил України у складі Багатонаціональних сил в Іраку.

15-18 березня 2012 р. відбувся візит в Україну делегації Комітету з питань вищої освіти та наукових досліджень Ради представників (Парламенту) Республіки Ірак.

28 травня 2012 р. у м. Багдад відбулися чергові політичні консультації між МЗС України і МЗС Республіки Ірак.

20-22 листопада 2012 р. відбувся офіційний візит Міністра закордонних справ України К.І.Грищенка до Республіки Ірак.

8 березня 2017 р. у Києві відбувся черговий раунд політичних консультацій між МЗС України і МЗС Іраку на рівні заступників міністрів.

21-24 листопада 2017 р. відбувся візит делегації Депутатської групи Верховної Ради України з міжпарламентських зв’язків з Республікою Ірак до Багдаду.

27-29 листопада 2018 р. Міністр транспорту Іраку Кадім аль-Хамамі відвідав Україну.

15 квітня 2019 р. заступник Міністра закордонних справ України Є.Божок здійснив робочий візит до Багдаду.

18 грудня 2019 р. у Верховній Раді України була створена Депутатська група з міжпарламентських зв’язків з Республікою Ірак.

Грудень 2019 р. у Раді Представників Республіки Ірак було завершено формування депутатської групи з міжпарламентського співробітництва з Україною.

15 травня 2020 р. відбулась телефонна розмова прем'єр-міністра України Дениса Шмигаля з прем'єр-міністром Іраку Мустафою Аль-Кадімі.
під час якої очільник іракського уряду запросив прем’єр-міністра України здійснити візит до Багдаду для посилення співпраці в різних сферах.

2-6 вересня 2020 р. Україну з візитом відвідав Міністр оборони Іраку Джумаа Саадун аль-Джубурі. Підписано Меморандум про взаєморозуміння між Міністерством оборони України та Міністерством оборони Республіки Ірак у сфері військового співробітництва

12 жовтня 2020 р. Спікер Верховної Ради України Дмитро Разумков поновив запрошення Голові Палати представників (Парламенту) Іраку здійснити, після подолання викликів, спричинених коронавірусом,  офіційний візит в Україну.

З 11 серпня 2003 по 9 грудня 2008 рр. Національний контингент Збройних Сил України був складовою частиною Багатонаціональних сил в Іраку.

      2 грудня 2019 року в Раді представників (парламенті) Республіки Ірак сформовано групу іраксько-українського міжпарламентського співробітництва до складу якої ввійшли вісім депутатів. Очолює Групу депутат Парламенту пан Набиль Хамза Алтурфи (очільник парламентської фракції «Сайрун»). Пан Баяр Тахир Саид Доски – заступник голови Групи. В ході зустрічей дипломатів Посольства з членами Групи було отримано запевнення щодо готовності іракських парламентарів якнайшвидше налагодити регулярний діалог та обмін візитами зі своїми колегами з аналогічної групи у Верховній Раді України.

    18 грудня 2019 року у Верховній Раді України утворено Депутатську групу Верховної Ради України з міжпарламентських зв’язків з Республікою Ірак.

    До складу Групи входять 21 депутат. Богданець Андрій Іванович (фракція політичної партії «Слуга народу») та Мамоян Суто Чолоєвич (фракція політичної партії «Опозиційна платформа- за життя») є співголовами Групи. Дмитрук Артем Генадійович (фракція політичної партії «Слуга народу») - заступник, а Бунін Сергій Валерійович (фракція політичної партії «Слуга народу») - секретар Групи.

    Таким чином, у 2020 році початок спільної роботи Груп міжпарламентського співробітництва відкрив нову сторінку у двосторонніх українсько-іракських відносинах.

Президент України Володимир Зеленський, Президент Європейської Ради Дональд Туск та Президент Європейської Комісії Жан-Клод Юнкер зустрілися сьогодні у м. Києві для проведення 21-го Саміту Україна – ЄС та виступили з такою заявою.

1. Сьогодні ми підтвердили нашу незмінну відданість зміцненню політичної асоціації та економічної інтеграції України з Європейським Союзом на основі Угоди про асоціацію та Поглибленої і всеохоплюючої зони вільної торгівлі (УА/ПВЗВТ). Ми поділяємо спільні цінності демократії, верховенства права, поваги до міжнародного права та прав людини, включаючи права осіб, що належать до меншин, а також гендерної рівності. ЄС наголосив на своїй непохитній підтримці і відданості незалежності, суверенітету та територіальній цілісності України у її міжнародно визнаних кордонах.
2. Ми привітали проведення вільних і чесних президентських виборів в Україні та очікуємо на парламентські вибори 21 липня. Сторона ЄС привітала обрання Президентом України Брюсселя для свого першого закордонного візиту. Сторони обговорили посилення згаданих вище зобов’язань, у тому числі шляхом продовження тісної співпраці для реалізації очікувань, які висловив український народ стосовно зміцнення верховенства права, просування реформ та посилення економічного зростання. Ми обговорили імплементацію Угоди про асоціацію з моменту набуття нею чинності у вересні 2017 р. після рішення глав держав та урядів ЄС у грудні 2016 року.
3. У цьому контексті ми визнали європейські прагнення України та привітали її європейський вибір, як це закріплено в Угоді про асоціацію. Ми погодилися у повній мірі використати потенціал Угоди і у зв’язку із цим підкреслили важливість продовження виконання Україною своїх зобов’язань. Ми привітали успіх Поглибленої і всеохоплюючої зони вільної торгівлі, яка сприяла збільшенню двосторонньої торгівлі на близько 50% з початку її застосування у січні 2016 року. У зв’язку із відзначенням 10-ої річниці заснування Східного партнерства ми підкреслили нашу спільну відданість розширенню та поглибленню нашої співпраці на основі принципів диференціації, інклюзивності та обумовленості.
4. Обидві сторони наголосили на важливості підтримання Україною макроекономічної стабільності, реалізації програми МВФ, виконання усіх заходів у рамках Програми макрофінансової допомоги ЄС, а також підтримання незалежності Національного банку та стабільності фінансового сектора. ЄС готовий виділити 2-ий транш (500 млн євро) Четвертої програми макрофінансової допомоги як тільки відповідні умови будуть виконані.
5. Ми підкреслили вагому і непохитну підтримку України Європейським Союзом та її зв'язок з ефективною реалізацією реформ і заходів у відповідних сферах. Ми визнали значний прогрес, досягнутий Україною у процесі імплементації реформ у таких сферах як охорона здоров'я, децентралізація, пенсійне забезпечення, державне управління, державні закупівлі, що є необхідним як для задоволення потреб громадян України, так і для посилення стійкості України до зовнішніх викликів. Ми домовилися про важливість прискорення цих зусиль, зокрема у боротьбі з корупцією, у тому числі упродовж поточного виборчого року. Ефективне верховенство права, належне урядування та економічні можливості є важливими засобами для подолання зовнішнього впливу і спроб дестабілізації. Ми привітали наміри України зменшити непропорційний вплив прихованих інтересів на українську політичну, економічну та медіа сфери (“деолігархізація”).
6. Базуючись на успішних українських реформах і міжнародній підтримці з часу Революції гідності, ЄС оголосив наступні етапи програм з підтримки децентралізації, громадянського суспільства, боротьби з корупцією та інших ключових реформ. ЄС продовжуватиме підтримувати Україну у протидії гібридним і кібер- загрозам, а також дезінформації, у тому числі за допомогою стратегічних комунікацій. Крім того, ми визнали важливу допоміжну роль, яку відіграють Консультативна місія ЄС з реформування цивільного сектору безпеки (КМЄС) та Група підтримки України в Європейській Комісії (SGUA).
7. Ми привітали успішне функціонування протягом двох років безвізового режиму для громадян України та його позитивний вплив на міжлюдські контакти між Україною та ЄС. Ми підкреслили важливість продовження виконання критеріїв візової лібералізації та прискорення реформ, зокрема у боротьбі з корупцією, а також стосовно судових і правоохоронних органів. Ми привітали призначення суддів Вищого антикорупційного суду та прогрес у наближенні початку його роботи. Ми домовилися про нагальну необхідність відновлення кримінальної відповідальності за незаконне збагачення і забезпечення необхідної незалежності та ефективного функціонування усіх антикорупційних установ.
8. Ми привітали прийняття оновленого енергетичного додатку до Угоди про асоціацію. Ми також домовилися про необхідність завершення реформи ринку газу та електроенергії, включаючи завершення процесу розукрупнення (анбандлінгу), з метою сталої інтеграції до Енергетичного ринку ЄС. Ми підтвердили роль України як стратегічної держави для транзиту газу, що забезпечує його доступне, безпечне і стійке постачання до ЄС. У цьому контексті ми підтвердили нашу готовність брати участь у тристоронніх переговорах за сприяння Європейської Комісії щодо договірних рамок для транзиту газу до ЄС після 2019 року. Ми очікуємо на подальше посилення економічної інтеграції та регуляторного зближення у сферах цифрової економіки, сприяння торгівлі, митного співробітництва та юстиції і внутрішніх справ у рамках Угоди про асоціацію.
   В частині цифрової галузі ЄС привітав прагнення України до подальшого зближення її законодавства із законодавством ЄС у сфері цифрової економіки. Україна та ЄС очікують на подальшу регулярну взаємодію, зокрема триваючу двохетапну оцінку стороною ЄС.
   ЄС привітав та визнав досягнутий Україною прогрес у наближенні свого законодавства у сфері технічного регулювання, стандартів та оцінки відповідності, як це передбачено УА/ПВЗВТ. Перед тим, як Україна і ЄС розпочнуть переговори щодо Угоди про оцінку відповідності та прийнятність промислової продукції (АСАА), ЄС нагадує, що необхідне законодавство має бути ухвалене, набрати чинності і ефективно впроваджуватися відповідними українськими органами.
9. Ми домовилися покращувати сполучення між Україною, ЄС та іншими країнами Східного партнерства з метою сприяння торгівлі, подальшого розвитку безпечних і стабільних транспортних зв’язків та підтримки міжлюдських контактів. Ми відзначили невідкладність прийняття відповідних законів про реформування цієї сфери відповідно до Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Ми згадали важливість укладення Угоди про спільний авіаційний простір, як тільки це стане можливим. Ми заохотили подальше співробітництво та ефективну імплементацію реформ у інших сферах, які охоплюються Угодою про асоціацію, зокрема шляхом адаптації законодавства. Ми привітали зростання участі України у програмах ЄС, зокрема «Горизонт 2020», «Конкурентоспроможність підприємств малого і середнього бізнесу» (COSME), «Креативна Європа», «Еразмус+» та очікуємо на посилення відповідного співробітництва у рамках нинішніх і майбутніх програм.
10. Ми вкотре наголосили на нашому рішучому засудженні очевидного порушення суверенітету і територіальної цілісності України внаслідок актів агресії збройних сил Росії, починаючи з лютого 2014 року. Ми продовжуємо засуджувати незаконну анексію Криму та міста Севастополя, здійснену Росією, а також мілітаризацію півострова та значне погіршення ситуації із захистом прав людини, яке там відбувається. Ми закликали Росію забезпечити безперешкодний доступ міжнародних організацій та правозахисних інституцій до районів, які тимчасово перебувають поза контролем Уряду України, включно із Кримським півостровом, у відповідності до наявних міжнародних механізмів, а також поважати міжнародне гуманітарне право. Ми закликали негайно звільнити усіх незаконно затриманих та ув’язнених громадян України на Кримському півострові та в Росії, включаючи кримськотатарських активістів. Ми залишаємося повністю відданими імплементації нашої відповідної політики невизнання, включно із застосуванням обмежувальних заходів. Ми засудили заходи Росії щодо надання права громадянам України з територій, які на сьогодні перебувають поза контролем Уряду України, звертатися за громадянством Росії за спрощеною процедурою. ЄС залишається готовим розглянути у тісній координації зі своїми міжнародними партнерами подальші заходи, включаючи невизнання російських паспортів, виданих усупереч положенням Мінських домовленостей.
11. Ми також висловили нашу глибоку стурбованість щодо ескалації у Керченській протоці і Азовському морі та стосовно порушення Росією міжнародного права. У зв’язку із цим, ми із жалем відзначили, що Росія не виконала наказ Міжнародного трибуналу з морського права від 25 травня 2019 р., та закликали Росію виконати її зобов’язання і звільнити без зволікання 24 військовослужбовця, захоплених у листопаді 2018 року, а також їхні судна. Ми надалі закликали Росію забезпечити безперешкодне і вільне судноплавство до та з Азовського моря у відповідності до міжнародного права. У цьому контексті ми привітали перші конкретні кроки, здійснені ЄС для підтримки регіону Приазов’я, включаючи розмінування, психологічно-соціальну підтримку, інфраструктурні комунікації та економічну диверсифікацію.
12. Ми домовилися продовжувати співробітництво з метою подолання соціально-економічних і гуманітарних наслідків конфлікту, наголошуючи на необхідності забезпечення постачання води, електроенергії і газу через лінію розмежування, полегшення переміщення людей і товарів, а також забезпечення отримання населенням, яке проживає у районах непідконтрольних Києву, усіх можливостей, передбачених їхніми правами як громадян України. ЄС висловив готовність підтримати інклюзивний підхід України до своїх громадян у постраждалих районах та відігравати провідну роль у зусиллях з відбудови країни, у тому числі в окремих районах Донецької та Луганської областей, одразу після виконання Мінських домовленостей.
13. Ми підтвердили нашу повну підтримку зусиль Нормандського формату, ОБСЄ, у тому числі роботи Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні та Тристоронньої контактної групи. Ми наголосили на важливості посилення переговорних зусиль, спрямованих на стале та мирне врегулювання конфлікту, з метою повної імплементації Мінських домовленостей усіма сторонами і здійснення заходів, спрямованих на відновлення довіри, та підкреслили у цьому контексті відповідальність Російської Федерації. ЄС нещодавно продовжив економічні санкції проти Росії, тривалість яких залишається чітко прив'язаною до повного виконання Мінських домовленостей.
14. 17 липня ми будемо вшановувати п’ять років з моменту трагічної катастрофи рейсу MH17, яка забрала життя 298 осіб. Ми очікуємо на дієве притягнення до відповідальності винних у цій трагедії та закликаємо Російську Федерацію визнати свою відповідальність і співпрацювати повною мірою з тим, щоб відновити справедливість. У цьому контексті Україна та ЄС вітають оголошення 19 червня 2019 р. в Нідерландах Спільною слідчою групою кримінальних обвинувачень проти чотирьох осіб, закликають Росію до повної співпраці з триваючим слідством і висловлюють свою повну впевненість у незалежності і професіоналізмі подальших юридичних процедур.

Республіка Ірак офіційно визнала Україну 1 січня 1992 року, а дипломатичні відносини між Україною та Іраком були встановлені 16 грудня 1992 року. Діяльність Посольства України в Республіці Ірак започатковано у травні 2001 року. Починаючи з 2007 року функціонує Посольство Республіки Ірак в Україні.

До 2012 року політичний діалог між Україною та Республікою Ірак здійснювався переважно у рамках участі в щорічних сесіях Генеральної Асамблеї ООН, а також під час проведення інших міжнародних заходів.

15-18 березня 2012 року на запрошення Голови Верховної Ради України В.М.Литвина відбувся візит в Україну делегації Комітету з питань вищої освіти та наукових досліджень Ради представників (парламенту) Республіки Ірак.

28 травня 2012 року в м. Багдад проведено чергові політичні консультації між МЗС України і МЗС Республіки Ірак, у ході яких обговорено актуальні питання двостороннього співробітництва, а також розвиток подій в регіоні Близького Сходу.

20-22 листопада 2012 року відбувся офіційний візит Міністра закордонних справ України К.І.Грищенка до Республіки Ірак, за результатами якого активізовано політичний діалог на високому рівні, визначено перспективні напрями взаємовигідного співробітництва між обома країнами.

27 лютого 2015 року була створена Депутатська група Верховної Ради України з міжпарламентських зв’язків з Республікою Ірак. Голова групи – народний депутат України І.О.Лапін.

8 березня 2017 року в Києві відбувся черговий раунд політичних консультацій між МЗС України і МЗС Іраку на рівні заступників міністрів.

21-24 листопада 2017 року відбувся візит делегації Депутатської групи Верховної Ради України з міжпарламентських зв’язків з Республікою Ірак до Багдаду на запрошення Голови Ради Представників (парламенту) Республіки Ірак С.Аль-Джубурі. Делегація зустрілась з керівництвом іракського парламенту і низки його комітетів, а також з керівниками 10-ти міністерств Іраку. Було обговорено широке коло питань українсько-іракських відносин та підкреслена важливість підтримання регулярного міжпарламентського діалогу для активізації усіх напрямів двосторонньої співпраці.

27-29 листопада 2018 року Міністр транспорту Іраку Кадім Фінджан Хусейн Аль-Хамамі відвідав Україну, де обговорив з керівництвом Міністерства інфраструктури України широкий спектр питань, пов’язаних з українсько-іракським співробітництвом у транспортній та транспортно-освітній сферах, ознайомився з потенціалом українських підприємств та учбових закладів, оголосив про відкриття прямого авіаційного сполучення між Багдадом і Києвом.

8-9 жовтня 2018 року народний депутат України, Перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони Семен Семенченко разом із своїм помічником Євгеном Шевченком здійснили робочу поїздку до Багдада.

В ході зустрічей досягнуто домовленість про створення у парламенті Іраку групи з міжпарламентських зв’язків з Україною, підтверджено налаштованість сторін на поглиблення взаємовигідної співпраці на усіх напрямках, що становлять обопільний інтерес, готовність до законодавчої підтримки зусиль, які докладаються з метою зміцнення власної і міжнародної безпеки, економічного зростання і підвищення добробуту громадян обох країн.

15 квітня 2019 року Заступник Міністра закордонних справ України Єгор Божок здійснив візит до Багдаду, де провів зустріч у Міністерстві закордонних справ Іраку та обговорив перспективи розвитку двосторонніх відносин у політичній, економічній та правовій сферах, а також шляхи зміцнення міжпарламентського діалогу. Під час візиту, Є.Божок закликав іракську сторону до демонстрації більш чіткої підтримки України на міжнародній арені.

Цього ж дня відбулася зустріч Є.Божка з Командувачем Тренувальної Місії НАТО в Республіці Ірак, підчас якої було обговорено низку питань, що представляють двосторонній інтерес з огляду на Євроатлантичний курс, закріплений в Конституції України.

2 грудня 2019 року в Раді представників (парламенті) Республіки Ірак сформовано групу іраксько-українського міжпарламентського співробітництва до складу якої ввійшли вісім депутатів.  Очолює Групу  депутат Парламенту пан Набиль Хамза Алтурфи (очільник парламентської фракції «Сайрун»). Пан  Баяр Тахир Саид Доски – заступник голови Групи. В ході зустрічей дипломатів Посольства з членами Групи було отримано запевнення щодо готовності іракських парламентарів якнайшвидше налагодити регулярний діалог та обмін візитами зі своїми колегами з аналогічної групи у Верховній Раді України.

18 грудня 2019 року у Верховній Раді України утворено Депутатську групу Верховної Ради України з міжпарламентських зв’язків з Республікою Ірак.

До складу Групи входять 21 депутат. Богданець Андрій Іванович (фракція політичної партії «Слуга народу») та Мамоян Суто Чолоєвич (фракція  політичної партії «Опозиційна платформа- за життя») є співголовами Групи. Дмитрук Артем Генадійович (фракція політичної партії «Слуга народу»)  - заступник, а  Бунін Сергій Валерійович (фракція політичної партії «Слуга народу») - секретар Групи.

Таким чином, у 2020 році початок спільної роботи Груп міжпарламентського співробітництва відкрив нову сторінку у двосторонніх українсько-іракських відносинах.

• Договір про взаємне надання правової допомоги між СРСР та Республікою Ірак (1973 року);
• Угода між Урядом України та Урядом Республіки Ірак про торговельне, економічне, наукове та технічне співробітництво (від 09.10.2000 р.);
• Протокол між Урядом України та Урядом Республіки Ірак про створення українсько-іракської спільної комісії з питань торговельного, економічного, наукового та технічного співробітництва (від 09.10.2000 р.); 
• Протокол про співробітництво між Міністерством закордонних справ України та Міністерством закордонних справ Республіки Ірак (від 23.06.2009 р.);
• Меморандум про співробітництво в галузі спорту між Національним олімпійським комітетом України і Національним олімпійським комітетом Іраку (від 25.10.2011 р.);
• Угода між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Ірак про культурне співробітництво (від 21.11.2012 р.);
• Меморандум між Дипломатичною академією України при МЗС України та Інститутом дипломатичної служби МЗС Республіки Ірак (від 21.11.2012 р.);
• Меморандум про взаєморозуміння між Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України і Міністерством вищої освіти і наукових досліджень Республіки Ірак (від 04.04.2013 р.).
• Угода про дружбу та співробітництво між Донецькою обласною державною адміністрацією та адміністрацією провінції Басра (від 07.08.2001 р.);
• Угода про торговельно-економічне, науково-технічне та культурне співробітництво між Запорізькою областю та провінцією Васіт (від  15.05.2006 р.).

На стадії опрацювання перебуває 19 документів:

В фінансово-економчнй сфері:

В галузі транспорту:

В консульсько-правовій сфері:

У галузі військово-технічного співробітництва:

В культурно-гуманітарній сфері:

Готовий до підписання:

    Проект Меморандуму про взаєморозуміння між Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України і Міністерством Республіки Ірак у справах молоді та спорту щодо співробітництва у молодіжній сфері, сфері фізичної культури і спорту.

Україна вітає своїх партнерів в Європейському Союзі з успішним проведенням загальноєвропейських виборів, за підсумками яких буде сформований Європейський Парламент 9-го скликання (2019-2024 рр.).

Декларуючи свої європейські прагнення і поділяючі спільні з ЄС цінності, Україна з великим інтересом і надією стежила за демократичним волевиявленням громадян ЄС.

Високий інтерес громадян Євросоюзу до участі у виборах став свідченням збереження довіри до інституцій ЄС та відданості європейській ідеї.

Попередні результати волевиявлення засвідчують переконливу перемогу проєвропейських сил, які виступають за подальший розвиток ЄС, готові до вироблення ефективних рішень для подолання нових викликів і загроз, що постають сьогодні перед Європою, а також прагнуть до консолідації спільних європейських цінностей.

Вітаємо продемонстровану під час виборів здатність ЄС протидіяти спробам Росії втручатися у виборчі процеси Євросоюзу шляхом кібер- і дезінформаційних атак та пропаганди.

Україна розраховує на продовження плідної співпраці з новообраним Європарламентом у питаннях реалізації європейського курсу нашої держави, втіленні у життя внутрішніх реформ, а також у спільній протидії російській агресії. Переконані, що підтримка суверенітету, незалежності і територіальної цілісності нашої держави залишиться константою двосторонніх відносин України з Європарламентом і Європейським Союзом в цілому.

Зробимо все можливе, щоб безпрецедентний рівень парламентського співробітництва України з ЄС було збережено протягом наступних 5 років.

Користуючись нагодою, висловлюємо глибоку вдячність керівництву і депутатам Європейського Парламенту 8-го скликання (2014-2019 рр.) за взаємодію та підтримку України у складні часи. Очікуємо на продовження співробітництва з новообраним Європарламентом, спрямованого на поглиблення співпраці між Україною і ЄС та подолання спільних викликів.

Міністерство закордонних справ України висловлює рішучий протест у зв’язку із черговим неузгодженим з Україною візитом 24 травня 2019 року голови Державної думи Федеральних зборів Російської Федерації В.Володіна до тимчасово окупованої Російською Федерацією території України – Автономної Республіки Крим та міста Севастополь.

Україна продовжує вважати цю, як усі попередні поїздки російських посадовців до тимчасово окупованих Росією Автономної Республіки Крим та м. Севастополь грубим порушенням російською стороною державного суверенітету і територіальної цілісності України, цинічним і демонстративним нехтуванням Кремлем загальновизнаними принципами і нормами міжнародного права, у тому числі Статутом ООН, резолюціями Генеральної Асамблеї ООН, зобов’язаннями РФ за двосторонніми та багатосторонніми договорами, сторонами яких є Україна та Російська Федерація.

МЗС України вчергове заявляє, що жодні вояжі російських посадовців до Криму не змінять закріплений у Конституції України та міжнародно-визнаний статус Автономної Республіки Крим і м. Севастополь як частини території України.

У зв’язку з черговим міжнародно-протиправним діянням російської сторони до МЗС РФ надіслано ноту протесту.

Ключовим заходом у проблематиці ядерної безпеки та подоланні наслідків аварії на Чорнобильській АЕС став Гаазький Саміт з питань ядерної безпеки (24-25 березня 2014 року) за участю виконуючого обов’язки Міністра закордонних справ України А.Дещиці. Головною метою Саміту було обговорення лідерами 53 держав та міжнародних організацій заходів з метою зміцнення фізичної ядерної безпеки та зменшення загрози ядерного тероризму. Країни-учасниці, в т.ч. Україна, оприлюднили письмові національні доповіді про прогрес у виконанні рішень попередніх зустрічей на рівні глав держав та урядів у Вашингтоні та Сеулі. Учасники Саміту схвалили підсумкове Комюніке, в якому підтверджується відповідальність держав за постійне забезпечення ефективної фізичної безпеки всіх ядерних та інших радіоактивних матеріалів.

Особлива увага приділялась також проблематиці безпеки ядерних об’єктів на тимчасово окупованій території Криму та в регіонах, що знаходяться поблизу зони бойових дій на сході України. В результаті було досягнуто домовленості з МАГАТЕ щодо застосування угоди про гарантії між Агентством та Україною. Відповідне рішення було оголошено на генеральній конференції МАГАТЕ у вересні 2014 року. Також важливим елементом оцінки безпеки ядерних об’єктів іноземними фахівцями є візит делегації США до Південно-Української АЕС у період 8-12 грудня 2014 року.

МЗС було забезпечено участь міжвідомчих делегацій в низці міжнародних заходів, присвячених питанням ядерної безпеки, зокрема, у семінарі «Внесок Резолюції Ради Безпеки ООН 1540 (2004) у сферу регіонального та глобального роззброєння та нерозповсюдження» (11-12 березня 2014 року, м.Астана, Казахстан); Третій сесії Підготовчого комітету Оглядової конференції 2015 року Договору про нерозповсюдження ядерної зброї (квітень-травень 2014 року, м. Нью-Йорк), семінарі «Елементи ядерної безпеки» (27-31 жовтня 2014 року, м.Вільнюс, Литовська Республіка).

У рамках Ініціативи країн Групи Семи «Глобальне партнерство проти розповсюдження зброї та матеріалів масового знищення» 30 червня 2014 року в Лондоні з метою подальшої консолідації міжнародної підтримки України в умовах військової агресії РФ, за ініціативою США та Канади відбулася зустріч Глобального партнерства, присвячена обговоренню проектних пропозицій України у сфері радіологічної, хімічної, біологічної та ядерної безпеки (РХБЯ безпеки).

Важливими заходами, які забезпечила Україна по лінії Глобального партнерства, були українсько-німецькі консультації з питань РХБЯ безпеки (9-10 жовтня 2014 року, м. Київ) та засідання країн-учасниць у м. Берлін
(3-4 листопада 2014 року).

Також, силами МЗС забезпечено координацію міжнародного співробітництва в подоланні наслідків аварії на ЧАЕС. Зокрема, за сприяння МЗС активно розвивалося співробітництво з ЄБРР як адміністратором Чорнобильського фонду «Укриття» та Рахунку ядерної безпеки. Спільні зусилля спрямовані на будівництво нового безпечного конфайнмента (саркофага) і завершення реалізації інших проектів, які допоможуть перетворити регіон в безпечну зону.

15 травня 2014 року ратифіковано Угоду (у формі обміну листами) між Україною та ЄБРР про внесення змін до Рамкової угоди між Україною та ЄБРР стосовно діяльності Чорнобильського фонду «Укриття» в Україні від 20 листопада 1997 року.

18 липня 2014 року в штаб-квартирі ЄБРР проведені чергові засідання Асамблеї вкладників Чорнобильського фонду «Укриття» та Асамблеї донорів Рахунку ядерної безпеки. Керівники ЄБРР схвалили виділення банком додаткового фінансування для завершення будівництва нового безпечного конфайнмента (НБК) на Чорнобильській атомній електростанції в розмірі 350 мільйонів євро, в тому числі 165 мільйонів євро від країн «Великої сімки» (G7) і Європейської комісії.

Навесні та влітку 2015 в рамках чергових засідань Асамблеї вкладників Чорнобильського фонду «Укриття» та Асамблеї донорів Рахунку ядерної безпеки Німеччиною в контексті свого головування в Групі країн «Великої Сімки» також ініційовано обговорення питання дофінансування за рахунок інших потенційних донорів. Метою заходів було залучення в подальшому €100 мільйонів, які повністю покриють дефіцит фінансування проекту. Керівники ЄБРР підтвердили, що якщо внески третіх країн складуть менше 100 мільйонів євро, різниця буде покрита Банком.

Завершити будівництво НБК планується наприкінці 2017 року. Загальна вартість проекту «План здійснення заходів на об'єкті «Укриття», в якому НБК є найбільш значущим елементом, становить близько 2,15 мільярдів євро.

Кувейт, який діє через Кувейтський Фонду арабського економічного розвитку, виділив на виконання проекту «Укриття» в рамках чорнобильської програми 11,2 млн. дол. США, з яких 5,2 млн. - у квітні 2011 року під час конференції донорів, яка проходила в м. Києві.

Посольство Королівства Саудівська Аравія (КСА) 13 лютого 2015 року нотою № 0056/15 поінформувало МЗС України про наміри уряду КСА внести суму в розмірі 20 мільйонів доларів США на рахунок Міжнародного фінансування Чорнобильського Фонду при Міжнародному Банку реконструкції та розвитку.

Про прийняття вказаного рішення КСА було оголошено під час Київського саміту з питань безпечного та інноваційного використання ядерної енергії з нагоди 25-ої річниці Чорнобильської трагедії (19-22 квітня 2011 року, м.Київ).

Крім того, на запрошення Міжнародного агентства з атомної енергії представники Державного агентства України з управління зоною відчуження взяли участь у Пленарному засіданні Контактної експертної групи (КЕГ) МАГАТЕ, яке відбулось у період з 19 по 21 листопада 2014 року в м. Рим, Італійська Республіка.

У Пленарному засіданні взяли участь представники Федеративної Республіки Німеччина, Японії, Італійської Республіки, Королівства Норвегія, Королівства Швеція, Сполучених Штатів Америки, Фінляндії, Російської Федерації, експерти Міжнародного агентства з атомної енергії.

Метою засідання був обмін інформацією та огляд виконання країнами-членами Контактної експертної групи МАГАТЕ міжнародних програм так званої «ядерної спадщини» у Росії та інших країнах колишнього Радянського Союзу для того, аби допомогти державам ефективно координувати спільну діяльність у цій сфері.